Перевірка цілісності проводів і кабелів
1.Перевірка і маркування електричних кіл
2.Перевірка цілісності жил проводів і кабелів, двигунів та
трансформаторів
1. Явище електричного струму провідності має величезне практичне
значення. З ним пов'язані найважливіші енергетичні перетворення: добування
електричної енергії з інших видів енергії й зворотне їй перетворення;
передавання електричної енергії на відстань.
Ці енергетичні перетворення здійснюються в електричних колах.
Електричне коло — це сукупність пристроїв і об'єктів, які
утворюють шлях електричного струму. Окремий пристрій, що входить до складу
електричного кола і виконує в ньому певну функцію, називається елементом
електричного кола.
Електричні кола класифікують: за видом струму — кола постійного
й змінного струму; за складом елементів — кола активні й пасивні, кола лінійні
й нелінійні; за характером розподілу параметрів — кола із зосередженими й
розподіленими параметрами.
Електричні кола змінного струму, крім того, розрізняють за
кількістю фаз — однофазні, багатофазні (в основному трифазні).
Найпростіше електричне коло (рис.2.1) складається з трьох
основних елементів: джерела електричної енергії 1, приймача електричної енергії
2, з'єднувальних дротів 3. Крім основних елементів до складу електричних кіл
входять різні допоміжні елементи для керування (перемикачі, контактори та ін.),
захисту (плавкі запобіжники, реле тощо), регулювання (реостати, стабілізатори
струму і напруги, трансформатори), контролю (амперметри, вольтметри та ін.).
Допоміжні елементи, так само як і основні, вмикаються в коло за допомогою
дротів.
При розробці, конструюванні, монтажі електричних виробів і
установок не можна обійтись без електричних схем. Залежно від основного
призначення розрізняють кілька типів схем: структурну, функціональну,
принципову, монтажну та ін.
На принциповій схемі наводиться повний склад елементів і
зазначаються всі зв'язки між ними. Ця схема дає докладне уявлення про принцип
роботи виробу (установки). Приклад принципової схеми наводиться на рисунку
2.2,а, а її загальний вигляд на рисунку 2.2,б.
Електричне коло можна скласти з елементів, які входять у цей
виріб або установку. В інших випадках вироби (установки) самі є елементами
електричного кола.
Схема електричного кола — це графічне зображення електричного
кола, що містить умовні позначення його елементів і показує з'єднання цих
елементів.
Режим роботи електричного кола, тобто його електричний опір,
визначається значеннями струмів, напруг і потужностей його окремих елементів.
Номінальний режим. Джерела і приймачі електричної енергії, а
також допоміжні апарати і прилади характеризуються номінальними значеннями
струму Ін, напруги ин, потужності Рн та ін., на які ці пристрої розраховано
заводами-виготовлювачами для нормальної роботи. Номінальні значення звичайно
зазначено в паспорті пристрою.
Режим роботи, при якому дійсні струми, напруги, потужності елементів
електричного кола відповідають їхнім номінальним значенням, називається
номінальним (нормальним). Відхилення від номінального режиму небажані, а
перевищення номінальних значень здебільшого неприпустимі, оскільки при цьому не
можуть бути гарантовані розрахункові
Тривалість і економічність роботи електричних пристроїв і
установок.
Для забезпечення нормальних умов роботи приймачів електричної
енергії необхідно дотримуватися відповідності напруг: дійсна напруга на
затискачах пристрою повинна дорівнювати його номінальній напрузі.
Робочий режим. Режими електричних кіл з різних причин можуть
відрізнятися від номінального.
Якщо в електричному колі дійсні характеристики режиму
відрізняються від номінальних значень його елементів, але відхилення
перебувають у допустимих межах, то режим називається робочим.
Режим електричного кола, при якому ділянку з одним або кількома
елементами замкнено накоротко, в зв'язку з чим напруга на цій ділянці дорівнює
нулю, називається режимом короткого замикання. Відповідно струм Ік в колі називається струмом короткого
замикання.
Біля всіх
виводів (контактів) елементів і пристроїв повинні бути вказані їх позначення,
написані на виробі при виготовленні або прийнятті в проекті. Звично позначення
виводів графічно позначають крапкою, щоб відрізняти позиційне позначення
виводів від інших позначень.
Також
застосовують прийняті в стандарті позначення розбірних і нерозбірних з’єднань.
На схемі варто вказувати позначення виводів (контактів) елементів (пристроїв),
нанесені на виріб чи прийняті в їхній документації.
Якщо в
конструкції елемента (пристрою) і в його документації позначення виводів
(контактів) не зазначені, то допускається умовно привласнювати їм позначення на
схемі, повторюючи їх надалі у відповідних конструкторських документах.
При
рознесеному способі зображення однакових елементів (пристроїв), позначення
виводів (контактів) указують на кожній складовій частині елемента (пристрою).
Для
прикладу на приведеній на рис.21. схемі вимикачам S1 і S2 номера контактів
присвоєні на полі цього креслення, вони нерозбірні, наприклад під пайку.
Контакти застосованих в схемі реле позначені згідно заводського маркування,
вони розбірні, наприклад під гвинт.
Для
відмінності на схемі позначень виводів (контактів) від інших позначень
(позначень кіл і т.п.) допускається записувати позначення виводів (контактів)
із кваліфікуючим символом відповідно до вимог ДСТ .2.710-81.
рис.1. маркування кіл.
При
необхідності на схемі маркують ділянки електричних кіл у відповідності з ГОСТ
2.709-72. Маркування служить для розпізнавання ділянок кіл і може відображати
їх функціонування в схемі.
Таблиця
застосування маркування кіл в електричних схемах включення апаратури
Таблиця 9
|
Назва
кола
|
Група
чисел
|
|
|
основна
|
резервна
|
|
|
Кола
вимірювання, регулювання, керування
|
1 - 399
|
1001-1399
2001-2399
|
|
Кола
сигналізації
|
400 - 799
|
1400-1799
2400-2799
|
|
Кола
живлення
|
800-99
|
1800-1999
2800-2999
|
Маркування
(число) проставляють біля кінців або в середині ділянки кола (при вертикальному
розміщенні кола – праворуч від зображення ділянки кола, при горизонтальному -
над зображенням ділянки кола). В технічно обґрунтованих випадках допускається
проставляти маркування кіл під зображенням ділянки кола.
Маркування
проставляють послідовно від вводу джерела живлення до споживача, а кола що
розгалужуються - зверху вниз і зліва направо.
При
багатократному використанні схем управління, сигналізації і технологічних
вимірювань або регулювання для однотипних агрегатів або однорідних схем, що не
зв’язані між собою, маркування наноситься для першого агрегату, а на полі
креслення приводиться таблиця застосування маркувань для інших агрегатів і
систем як це показано на прикладі таблиці 4.6
Якщо
проектований об’єкт складається з декількох аналогічних агрегатів або систем
(насосів, котлів, турбін і т.п), маркування кіл цих агрегатів доповнюється індексом
з римських цифр, починаючи з одиниці, що відповідає номеру, що присвоєний
агрегату чи системі, для прикладу для першої системи маркування буде - І-425,
І-426 і т.д., а для другої – ІІ-425, ІІ-426 і т.д.
Таблиця застосування маркувань (приклад)
Таблиця 10
|
Маркування
для 1-го агрегату або системи
|
Маркування
для агрегатів систем
|
||
|
1-го
|
2-го
|
3-го
|
|
|
601
|
621
|
641
|
661
|
|
602
|
622
|
642
|
662
|
Кола
змінного струму позначають:
L1, L2, LЗ
... з додаванням послідовних чисел. Наприклад, ділянки кола першої фази L1:
L11, L12 і т.д.; ділянки кола другої фази L2, L21, L22 і т.д.; ділянки кола
третьої фази L3, L31, L3 і т.д.
Силові кола
змінного струму також допускається маркувати літерами, що означають фази і
послідовними числами (А, В, С, А1, В1, С1 і т. д.).
Вхідні і
вихідні силові кола постійного струму маркують вказуючи полярність: плюс “+”,
мінус “-”.
Ділянки кіл
додатної полярності маркують парними числами, від’ємної полярності - непарними.
Вхідні і
вихідні ділянки кола позначають з вказівкою полярності: плюс «L+» і мінус «L-».
Середній провідник позначають буквою М.
Ділянки
кола, розділені розмикаючими або замикаючими контактами приладів, обмотками
реле, резисторами та іншими елементами, мають різне маркування рис.4.12 а і б.
Ділянки
кола, розділені роз’ємними або нерозбірними контактними з’єднаннями, повинні
мати однакове маркування рис.4.12 в, хоча для ділянок, що проходять через
роз’ємні контактні з’єднання допускається присвоювати різне маркування.
Для кола,
де перебуває котушка реле або іншого апарата, що має контактний пристрій,
робиться винесення, розділена на дві частини таблиця, як це показано на рис.
4.13. У лівій частині винесення під буквою 3 (замикаючі контакти) один по
одному зверху вниз проставляються номери кіл, у яких зайняті замикаючі контакти
даного реле, а в правій частині під буквою Р (розмикаючі контакти) у такій же
послідовності проставляються номери кіл, в яких вони беруть участь. Якщо
контакт даного реле зайнятий також й в іншій схемі, то у винесенні вказується
номер ланцюга даної схеми. Нумерація ланцюгів всіх взаємозалежних схем у цьому
випадку повинна бути наскрізною.
Зазначений
порядок нанесення адреси контактів залежно від насиченості графічного матеріалу
даної схеми може бути по розсуду виконавця змінений шляхом розташування
адресної таблиці контактів у горизонтальному положенні, як це показано на
рис.4.13.. Незалежно від способу зображення адресні таблиці допускається
показувати як праворуч, так і ліворуч схеми.
Число
клітинок в таблиці відповідає кількості контактів реле. Незаповнені клітинки
свідчать про те, що частина контактів реле не використовується.
У випадку
складних схем, які виконуються на декількох листах, то ці листи розбивають на
зони. Замість номера стрічки у такому позначенні в чисельнику вказують номер
зони, а в знаменнику номери виводів контакту.
2. Ситуації, коли електроенергія перестає надходити до приладів,
виникають досить часто і не з чуток знайомі будь-якому електрику. Причин для цього може бути безліч, але в
більшості випадків винен так званий обрив на лінії. Визначити таку несправність
можна тільки з допомогою прозвонки дроти. У цій статті разом сайтом
stroisovety.org ми відповімо на питання, як продзвонити дроти і визначити, який
з багатьох зазнав пошкодження? Крім того, ми розповімо про те, як професійні
електрики визначають місце пошкодження прихованої електричної проводки.
Прилад
для прозвонки проводів фото
Як продзвонити дроти: способи і використовувані прилади
Продзвонювання проводів в
домашніх умовах може здійснюватися двома способами: із застосуванням
мультиметра і з використанням підручних засобів, як звичайна лампочка з
патроном. Останній варіант трохи незручний, а ось перший цілком простий і
доступний для самостійного здійснення. Ми розглянемо обидва варіанти, оскільки
іноді трапляється так, що під рукою немає приборчика, а результат потрібен
негайно.
Почнемо з першого способу, який
передбачає використання мультиметра. Щоб було зрозуміліше, розглянемо простий приклад
і виконаємо за допомогою приладу для прозвонки проводу перевірку цілісності
дроти для підключення системного блоку комп’ютера до квартирної
електропроводки. Як правило, він містить три жили – з ними ми і будемо
працювати.
Як
продзвонювати проводу фото
Дістаємо мультиметр, включаємо
його в режим вимірювання опору (омметр), замикаємо контактні щупи і
встановлюємо стрілку індикатора на нуль. Тепер приступаємо до тестування
кабелю. Один щуп приставляємо до одного з контактів вилки, а другий по черзі
встромляємо в отвори роз’єми для під’єднання кабелю до системнику.
Спостерігаємо за показниками приладу, а вірніше за його стрілкою – якщо омметр
показує опір проводу в межах 2-3 Ома, то жила цілком справна, якщо ж воно
перевищує 10 Ом, це явна ознака того, що саме на цій жилі є порив. Може статися
так, що стрілка мультиметра взагалі ніяк не відреагує на ваші дії – це означає
лише те, що контакт на вилці і на роз’ємі не належать одній і тій же жилі
електричного дроту.
Як
продзвонювати проводу тестером
Таким ось способом виконується
прозвонка проводів мультиметром. Хочу зазначити, що такий спосіб тестування
підходить для проводів будь-якого призначення – телефонні, комп’ютерні,
електричні.
Не рекомендується використовувати
для визначення цілісності дроти так звану «пищалку», якою оснащені практично
всі сучасні мультиметри. Вона спрацьовує в діапазоні від нуля до декількох
сотень Ом, і визначити з її допомогою несправний провід не вийде.
Практично точно таким же способом
можна здійснити прозвонку з допомогою тестера, забезпеченого індикатором
напруги. Слід розуміти, що за разорванному проводу напруга не подається, і для
того, щоб продзвонити проводу тестером, досить виміряти напругу на його жилах.
На індикаторі воно має відображатися однаковими цифровими значеннями, які мають
різний знак («+» або «-»). Єдиний недолік цього способу прозвонки полягає в
тому, що тестер в змозі визначити параметри дроти тільки у випадку, коли він
знаходиться під напругою.
Продзвонювання
проводів фото
Інший спосіб прозвонки підходить для тестування виключно кабелів
електричної проводки – він передбачає використання звичайного шматка дроту з
лампочкою. Якщо мова йде про прозвонке ланцюга освітлення, то можна обійтися і
довгим шматком одножильного дроту. Суть цього способу полягає в наступному. В
розподільній коробці дроти, що ведуть до того або іншого споживачу електричної
енергії, по черзі відкидаються від загальної ланцюга харчування і замість них
безпосередньо до споживача підключається окремий провід, працездатність якого
не викликає сумніву. Якщо все запрацювало, то саме від’єднаний провід можна
вважати несправним. Якщо ні, то відновлюємо його на місце і повторюємо операцію
з іншим проводом електричної ланцюга.
В принципі, змінюючи вихідну точку підключення додаткового
проводу і використовуючи в якості індикатора лампу, можна продзвонити практично
будь-яку ділянку квартирної проводки. Метод відмінний, а головне дієвий –
єдиний його недолік полягає у деяких незручності, пов’язані з постійними
перемиканнями проводів.
Як
продзвонювати проводу мультиметром фото
Методи виявлення поривів в електричній проводці
З питанням, як продзвонити
проводу мультиметром, ми розібралися, залишається вирішити питання, як
визначити місце пориву? Якщо це питання стосується не прихованої проводки, а
підключення шнурів, то тут варіантів мало – напевно провід переламався біля
вилки або штекера. А ось що робити, якщо мова йде про пориві прихованого в
стіні кабелю? Як тоді бути?
Для цих цілей сучасна
промисловість розробив масу приладів типу «Е-121» – у середовищі професійних
електриків такий пристрій називається «дятлом». З його допомогою можна не
тільки визначити місце розташування електричного проводу, але і знайти при
необхідності місце пориву. Працювати з ним досить просто – ведете його вздовж
прокладеного в стіні кабелю і спостерігаєте за спеціальним сигналізатором. У
місці пориву утворюються особливі електромагнітні аномалії, на які реагує
прилад, подаючи звуковий сигнал.
Продзвонювання
проводів мультиметром фото
Існують і так звані дідівські
способи виявлення прихованої і несправної електричної проводки, перевірені
роками і не одним поколінням радіоаматорів. Для цього знадобиться звичайний
радіоприймач, налаштований на частоту хвилі в 100кГц. Просуваючи його вздовж
електричної проводки, потрібно слухати сторонні шуми – там, де крім зростаючого
шипіння, буде прослуховуватися інтенсивне потріскування, знаходиться місце
пориву дроти.
Тепер ви знаєте, як продзвонювати
дроти, і зможете без допомоги фахівця легко визначити причину відсутності
електроенергії в тому чи іншому місці проведення, а при необхідності і виявити
її місце пориву.
Домашнє завдання: опрацювати матеріал, коротко законспектувати, переглянути відеофрагменти.
Немає коментарів:
Дописати коментар