Е-21 Електроустановки з ізольованою і глухозаземленою нейтраллю

                                 Електроустановки з ізольованою і глухозаземленою нейтраллю

1.Глухозаземлена нейтраль

2.Ізольована нейтраль

3.Умови ураження людини електричним струмом

1.Глухозазе́млена нейтра́ль — нейтраль генератора або трансформатора, приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір (наприклад, через трансформатори струму)^[1]. Глухозаземленим може бути також вивід джерела однофазного струму або полюс джерела постійного струму у двопровідних мережах, а також середня точка джерела в трипровідних мережах змінного і постійного струму.

Середня точка — спільна точка між двома симетричними елементами кола, протилежні кінці яких приєднано до різних лінійних провідників того самого кола.

В електроустановках з глухозаземленою нейтраллю нейтральну або середню точку чи один з виводів джерела живлення необхідно надійно приєднувати до заземлювача за допомогою заземлювального провідника.

2.Ізольо́вана нейтра́ль — нейтраль генератора або трансформатора, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через прилади сигналізації, вимірювання, захисту, заземлювальні дугогасні реактори і подібні до них пристрої, що мають великий електричний опір.

Опір заземлювального пристрою R, Ом, який використовують для захисного заземлення відкритих провідних частин в електроустановках з ізольованою нейтраллю, у разі одиничного замикання струмовідної частини на заземлену, має відповідати умові:

R ≤ U_д/I, де

• U_д — допустима напруга дотику, значення якої в приміщеннях без підвищеної небезпеки приймають для електроустановок змінного струму — 50 В, а для постійного — 120 В
• І — повний струм замикання на землю (на заземлену провідну частину), А.

Виконання зазначеної умови можна не перевіряти, якщо опір заземлювального пристрою R не перевищує:

• 4 Ом в електроустановках змінного струму в разі потужності джерела живлення більше ніж 100 кВА;
• 10 Ом в електроустановках змінного струму в разі потужності джерела живлення або сумарної потужності паралельно працюючих джерел живлення до 100 кВА і у всіх електроустановках постійного струму.

3.Умови ураження людини електричним струмом

Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок спинення під напругою кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.

Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму).

Небезпека мереж однофазового струму. Однофазові мережі та мережі постійного струму можуть бути ізольованими від землі, мати заземлений полюс або середню точку.

При однополюсному дотику до провідника (рис. 3.11) людина виявляється під'єднаною до другого провідника через опір розтіканню струму.

З огляду на те, що однофазові мережі змінного струму мають невелику протяжність, ємністю провідників відносно землі можна знехтувати, а для мереж постійного струму ємність не враховується, оскільки струм розтікання через ємність рівняється нулю. З метою спрощення можна вважати, що струми розтікання обох провідників однакові, тобто

Значення сили струму, щопротікає через людину, отримане з еквівалентної схеми:

де U — напруга, В;

Нл — опір тіла людини, Ом;

Рис. 3.11. Схема дотику до провода ізольованої мережі г — струми розтікання провідників. Дотик людини до незаземленого провідника мережі з заземленим полюсом (рис.3.12) зумовлює протікання струму через тіло людини де RO — опір заземленняполюса, Ом. Однак, враховуючи, що R0«Rn, вважаємо, що Рис. 3.12. Схема дотику до незаземленого провода мережі з заземленим полюсом Дотик до справного провідника при замиканні іншого провідника на землю (рис.3.13). Цей дотик зумовлює струм через тіло людини де RK — опір короткогозамикання, Ом. Рис. 3.13. Схема дотику до провода несправної мережі При дотику до одного з проводів мережі з заземленою середньою точкою (рис. 3.14). Людина опиняється під напругою, котра складає половину напруги мережі: де R3 — опір заземленнясередньої точки, Ом. Рис. 3.14. Схема дотику до провода мережі з заземленою середньою точкою Двополюсний дотик (рис. 3.15). Людина опиняється під напругою мережі. Сила струму в цьому випадку визначається за формулою: Рис. 3.15. Схема дотику до двох проводів мережі Аналіз наведених вище формул свідчить, що найбільш небезпечним є двополосний дотик за будь-якого режиму нейтралі відносно землі,, оскільки в цьому випадку струм, котрий протікає через тіло людини, визначається лише опором її тіла. Найменш небезпечним є дотик до провідника ізольованої мережі за нормального режиму роботи. Небезпека трифазових електричних мереж з ізольованою нейтраллю. Провідники електричних мереж відносно землі мають ємність та активний опір — опір розтікання, рівний опору ізоляції та шляху струму на землю (рис.3.16). Загалом ці ємності та опори розтікання різні. З метою спрощення аналізу припускаємо, що вони рівні, тобто С =С,=С =С та r =r=r =r. а     о     с де иф — фазова напруга мережі, В; Z — комплексний опір фазового провідника відносно землі; Дотик людини до одного з фазових проводів (однофазовий дотик) справної мережі. При такому дотику провідність цього провідника відносно землі зменшується і відбувається зміщення нейтралі, тобто перекос фаз Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику — через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокова напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини. Домашнє завдання: опрацювати матеріал, коротко законспектувати , переглянути відеофрагмент

Е-1 Класифікація машин і апаратів

                                                    Класифікація машин і апаратів

Домашнє завдання: опрацювати матеріал, коротко законспектувати , переглянути відеофрагмент

Е-1 Такелажні роботи №2

                                                              Такелажні роботи

1.Технологія прокладання кабелю

2.Вимоги та організація робочого місця при такелажних роботах

3.1 Використання кабельних роликів

Кабель, що прокладається у траншеї та в кабельних каналах вручну або такий що протягується за допомогою механічної кабельної лебідки, повинен просуватися на кабельних роликах, розміщених по трасі кабельної лінії
Проміжні ролики - повинні розміщуватися на прямих відрізках траси, на такій відстані між собою, щоб не допускати тертя кабелю з ґрунтом, але не більше ніж 4м
Кутові ролики - повинні встановлюватися по всій довжині повороту траси. Відстані між вісями сусідніх роликів, до яких притискається кабель (тобто вертикальних роликів при горизонтальних поворотах та горизонтальних роликів при вертикальних поворотах) повинні бути не більше 0,35м, а сила натискання кабелю на ролик не повинна бути більшою ніж гранично допустима величина.
FdR = 1,4kN
Направляючі ролики - повинні встановлюватися з обох сторін від об'єкту, під котрим протягується кабель, щоб виключити можливість тертя кабелю з ґрунтом та об'єктом
Допускається прокладання кабелю без використання роликів, якщо маса кабелю не перевищує 200кг:

1.     Кабелю що поставляється в бухтах, згідно п. 2.5.1. та відмотаного згідно п. 3.3,

2.     Кабелю відмотаного з розміщених на трасі барабанів або укладених вісімками та таких що переносяться згідно п. 3.8.

3.2 Визначення сили натягу та сили здавлювання, що діють на кабель
З метою визначення необхідних умов протягування кабелю, необхідно перед прокладанням розрахувати:

1.     максимальну очікувану силу натягу (Fd), яку можливо використати для

прокладання даного відрізку кабелю;

1.     у разі механічного протягування - також треба визначити максимальну очікувану

силу натискання кабелю (Fr ) на ролик, встановлений на повороті траси.
3.3. Відмотування кабелю з бухти
Відрізок кабелю поставленого в бухті, згідно п 2.5.1, необхідно відмотувати та прокладати вздовж траси, шляхом катання бухти в вертикальному положенні по рівній чистій поверхні, наприклад по дну траншеї. Бухта повинна розмотуватися двома працівниками, котрі знаходяться з обох боків бухти
3.4 Розмотування кабелю з барабану

3.4.1 Розміщення барабанів

Барабан з кабелем розташовується поблизу одного з кінців траси так, щоб кабель розмотувався через верх барабану та вісь барабану, по можливості, була максимально перпендикулярна вісі траси. В крайньому випадку, при відсутності місця для установки, барабан можна встановити збоку від траси під таким кутом до вісі траси, щоб виключити можливість тертя кабелю з ґрунтом та щоками барабану, але при наявності додаткового обладнання (кабельних роликів)
3.4.2 Встановлення барабану на кабельних стійках
Барабан з кабелем повинен бути встановлений на горизонтально розміщеній кабельній вісі («карандаше»), котра встановлюється на розміщених з обох боків барабану кабельних стійках з можливістю регулювання висоти встановлення барабану. Відстань між нижнім краєм щік барабану та поверхнею ґрунту повинна бути не менше, ніж 20см
3.4.3 Розкручування та гальмування кабелю при розмотуванні
При прокладанні кабелю з барабану, барабан повинен вручну розкручуватися працівниками так, щоб кабель вільно провисав, але не торкався поверхні ґрунту. Якщо швидкість обертання барабану перевищить швидкість розмотування барабану (кабель почне занадто провисати та торкатися поверхні ґрунту), барабан необхідно терміново зупинити, наприклад, шляхом притискання до щік барабану товстої дошки або дерев'яного брусу.
3.4.4 Розташування направляючої барабану
При прокладанні кабелю між барабаном та початком траси необхідно встановити направляючу кабелю таким чином, щоб напрямок кабелю, що розмотується, проходячи через кабельну направляючу, співпав з віссю траси кабельної лінії(віссю розміщення кабельних роликів на трасі) та таким чином, щоб запобігти тертя кабелю з ґрунтом

1.     Способи розмотування кабелю та сфера їх застосування

Кабель, що розмотується з барабану та впускається в траншею, повинен протягуватися по роликам наступним чином:

1.     механізованим способом, за допомогою кабельної лебідки, згідно п. 3.6;

2.     працівникам вручну, згідно п.3.7 та п.3.9.5.

Механізований спосіб прокладання кабелю рекомендується використовувати в усіх випадках
коли визначена сила натягу кабелю (F) , перевищує значення 2kN .
У випадку, коли сила натягу при механічному способі прокладання кабелю більша допустимої для даного типу кабелю, рекомендується використовувати комбінований спосіб прокладання кабелю(згідно п. 3.6.6).
Допускається також прокладання в траншею тільки частини довжини кабелю, а іншу частину можна укласти в петлях або вісімках на поверхні ґрунту, згідно п. 3.10

1.     Механічне прокладання кабелю

2.     3.6.1. Встановлення кабельної лебідки

Кабельну лебідку необхідно встановлювати на одному з кінців кабельної лінії так, щоб при прокладанні кабелю вона не змінювала свого положення

1.     Розмотування та прокладання тросу лебідки

Трос лебідки необхідно розмотати з барабану та укласти по всій довжині траншеї, провівши трос вручну через проходи, труби, та укласти його на кабельні ролики, які розміщені згідно з п. 3.1

1.     Кабельний затискач

На кінець кабелю, що прокладається необхідно встановити:

1.     монтажний затискач(жабку) згідно п. 2.3.5;

2.     кабельну панчоху згідно п. 2.3.4. Монтажний затискач (жабка), повинен накладатися

на всі кінці робочих жил, з яких попередньо зняли ізоляцію, а місце встановлення затискачу повинно бути захищено від потрапляння вологи, згідно п. 2.4

Кабельна панчоха накладається на зовнішню оболонку кабелю на довжину не менше 1 м. Необхідно використовувати кабельні панчохи такого діаметру(значення діаметру звичайно вказується на тросі перед провушиною), щоб кабельну панчоху можна було легко завести на кабель та щоб менший діаметр панчохи(після розтяжки) був мінімум на 5мм менша зовнішнього діаметру кабелю, що прокладається.
Протилежний від провушини кінець кабельної панчохи необхідно закріпити на оболонці кабелю за допомогою двох-трьох шарів м'якого стального або мідного дроту, діаметром приблизно 1 мм.
3.6.4 Приєднання кабельного затискача до тросу кабельної лебідки
Приєднання кабельного затискача до тросу лебідки необхідно виконати через вертлюг, згідно п. 2.3.6
3.6.5. Процес прокладання та швидкість прокладання кабелю.
Перед початком прокладання кабелю необхідно встановити параметри натягу на автоматичному обмежувачі сили натягу кабельної лебідки на величину не більшу від розрахованої допустимої сили натягу Fd для кабелю, що прокладається. Швидкість прокладання кабелю необхідно збільшувати плавно від нуля до оптимальної для даного випадку, але не більше ніж 15м/хв. Одночасно з натягом необхідно допомагати вручну розкручувати (розмотувати) барабан з кабелем.
Під час прокладання необхідно стежити, особливо на початку траси і на поворотах, за правильним проходженням троса лебідки і кабелю через кабельні ролики. У випадку порушення процесу проходження (наприклад, зрушення або перевертання кабельного ролика), прокладання необхідно негайно зупинити і, після зниження швидкості прокладання до нуля, усунути причину (поправити ролик, трос кабельної лебідки і ін.). Швидкість відновлення прокладання необхідно плавно збільшувати так, щоб ривки і смикання не пошкодили кабель.
Рекомендується, щоб графік зареєстрованої сили натягу, залежно від довжини кабелю, був доданий до виконавчої документації кабельної лінії.

1.     Ручна допомога при прокладанні.

У разі необхідності ручної допомоги при прокладанні кабелю, кабель ,що розмотується, повинен вручну розтягуватися і переноситися працівниками в траншеї, особливо в місцях перед вигином траси, у напрямі прокладання, при цьому перед розстановкою персоналу по трасі необхідно враховувати, що один працівник тягне кабель з силою 0,20... 0,25кН.

1.     Відрізання кінця кабелю.

Відразу ж після прокладання кабелю його кінець повинен бути відрізаний на необхідну довжину і захищений від потрапляння вологи згідно п. 2.4, при цьому довжина відрізаного кінця кабелю повинна бути не менше ніж :

1.     0,1м (рахуючи від кінця оболонки) - у разі виконання протягання з захватом за робочі жили за допомогою затискача (жабки);

2.     1м - у разі виконання протягання з використанням кабельної панчохи.

3.7 Ручне прокладання кабелю з використанням кабельних роликів.

1.     Спрямовування та протягування кінця кабелю.

На відкритих ділянках траси кінець кабелю, що прокладається, повинен бути спрямований і протягуватися одним працівником, який рухається вздовж траси (наприклад по дну траншеї).

1.     Розстановка персоналу вздовж траси.

Працівники, які займаються прокладанням кабелю, повинні бути розміщені по трасі у напрямку прокладання в наступних місцях:

1.     на початку траси;

2.     перед кожним вигином траси;

3.     перед входом в кожен перехід з довжиною переходу більше 3м;

4.     у разі потреби - безпосередньо перед проміжними роликами;

5.     рівномірно по трасі та після виходів кабелю з трубних переходів.

Працівники повинні ставати на свої місця (наприклад, спускатися в траншею) по мірі проходження кабелю і залишатися на цих місцях до закінчення прокладання кабелю. Відстань L (у метрах) між сусідніми робітниками, що тягнуть кабель, повинна бути така, щоб маса кабелю даної відстані L не перевищувала 150кг. У разі проходження кабелю через трубні переходи, всі робітники, які тягнуть кабель через перехід (згідно п.3.9.5), повинні розміщуватися, по можливості, якомога ближче до виходу з переходу, на відстані не більше 2м один від одного.
3.8 Переміщення кабелю вручну.
Переміщення кабелю вручну повинно виконуватися таким чином, щоб кабель, який переносять, не піддавався надмірному вигинанню, навіть в горизонтальному положенні під власною вагою, і не торкався поверхні ґрунту.
Кабель, який переносять, повинен утримуватися робітником в двох місцях на відстані біля 0,5м між ними.
Відстань L (у метрах) між двома сусідніми працівниками не повинна перевищувати 5м, але не бути більшою, ніж відстань довжини кабелю вагою 25кг.
3.9 Протягування кабелю через трубні переходи.

3.9.1 Перевірка і очищення переходів.
Перед протягуванням кабелю необхідно перевірити чистоту, однорідність, гладкість поверхні всередині трубного переходу. У разі виявлення забруднення, його необхідно усунути .
Перевірка стану поверхні всередині трубного переходу проводиться візуально, а у випадку необхідності, використовуються додаткові засоби, наприклад, ліхтарики, дзеркала.
У разі підозри, що на довжині переходу є зрушення, перескоки або овальність труб, перевірку однорідності і гладкості поверхні необхідно виконати за допомогою ручного протягування через перехід металевого валика, згідно п. 2.3.7, сполученого з двох боків через провушини з тросом (фалом) (для можливості витягування валу при заклинюванні його всередині труби). Поверхню труб можна вважати рівною і гладенькою, якщо вал можна протягнути через перехід силою одного робітника.

У разі виявлення забруднення всередині переходу, необхідно усунути бруд, протягуючи двічі в одному напрямку щітку, згідно п.2.3.7, з закріпленим тросом завдовжки мінімум на 3м більше, ніж довжина переходу.
3.9.2 Заведення кабелю у нерозбірні захисні елементи.

Кабель потрібно заводити і витягувати з трубного переходу так, щоб його зовнішня оболонка не зазнавала тертя з краями труб, і щоб кабель не затягував за собою в трубу ґрунт. Для цього рекомендується безпосередньо перед входом в трубу встановлювати захисні або проміжні ролики, безпосередньо в трубі - спеціальні пристрої в формі лунки, а на виході труби - проміжні ролики.
В один трубний перехід пропускається один багатожильний кабель або три одножильні одночасно (трьохфазне коло). У переходи, виконані із сталевих труб, в одну трубу, допускається прокладання тільки такого кабелю, який утворює симетричне трьохфазне коло.

1.     Використання та нанесення змащувальних матеріалів на внутрішню поверхню переходу.

Змащувальні матеріали, вказані в п. 2.2.7., необхідно використовувати в тих випадках, коли розрахункова сила тертя Ft, розрахована згідно способу вказаного в розділі 7, по сухій внутрішній поверхні переходу більше значення 0,8кН.

1.     Нанесення змащувальних матеріалів на поверхню кабелю.

У разі протягування через заздалегідь змащений по внутрішній поверхні перехід довгих відрізків кабелю або протягуванні в тому самому переході другого і третього кабелю трифазного пучка, нижні частини кабелю також необхідно змащувати таким самим матеріалом, яким змащено поверхню переходу.

1.     Протягування кабелю через перехід при ручному прокладанні кабелю.

Кінець кабелю, що прокладається вручну, повинен протягуватися через трубний перехід за допомогою фала (троса), виконаного з конопляного мотузка або з пластмаси, згідно п. 3.6.3, і протягнутого заздалегідь через перехід за допомогою кабельних палиць. Кількість робітників, що тягнуть вищезгаданий фал, повинна відповідати кількості, розрахованій як 0,005Ft (де Ft - сила тертя кабелю з внутрішньою поверхнею переходу), способом, вказаним в розділі 7. Кількість працівників не повинна бути більшою ніж 5 чоловік. Весь персонал, задіяний в протягуванні кабелю, повинен розміщуватися максимально близько до виходу з переходу, на відстані не більше ніж 2м один від одного.
Допускається проштовхування (виштовхування) кінця кабелю без протягування за допомогою фала через трубний перехід, якщо перехід по довжині не більший ніж 3м.

1.     Укладання кабелю в петлі та вісімки.

Кінці довжин кабелю, які повинні вводитись в будівлю або виводитися на кабельні опори, можна тимчасово укладати на поверхню ґрунту поза траншеєю у вигляді петлі або вісімки. Допускається укладання відрізків кабелю у вісімки масою не більш 200кг з дотриманням всіх допустимих радіусів вигинів, згідно вимог п. 3.8. Радіус вигину кабелю в петлях і вісімках повинен складати не менше 2 Rd, де Rd - мінімальна величина радіусу вигину, вказана для даного типу кабелю, але не менше ніж 2м.

1.     Виведення кабелю на конструкції та опори.

Виведення кінців кабелю, що прокладається, на вертикальні опорні конструкції заввишки близько 2м (наприклад, на несучі конструкції кінцевих муфт), виконується шляхом піднімання кінцю кабелю, який заздалегідь був укладений на поверхні ґрунту, каналу або траншеї.
Виведення кінців кабелю, що прокладається, на вертикальні опорні конструкції заввишки більш ніж 2,5м, а також на опори ЛЕП, виконується шляхом затягування кабелю вручну за допомогою фала з'єднаного з кабелем і перекинутого через блок нагорі конструкції або опори.

У разі затягування одножильних кабелів, затягуються одночасно три кабелі з'єднані в пучок за допомогою клейкої ізоляційної стрічки (див. п. 2.2.8) і розміщені, згідно п. 5.3.2. На кабель або пучок, що затягується на конструкцію, необхідно накласти відрізок захисної труби, згідно п. 2.2.5, необхідної довжини. З'єднання кінця кабелю або пучка кабелів з
фалом необхідно виконувати за допомогою кабельної панчохи, підібраної згідно вимог п. 3.6.3, при цьому при затягуванні пучка кабелів, панчоха повинна бути накладена на оболонки всіх кабелів пучка. Після затягування кабелю, кінці кабелю під панчохою можна не відрізати.
Під час затягування кабелю і накладеної на нього захисної труби, затягування необхідно проводити поволі, так щоб дотримувалися вимоги по мінімальному радіусу згинання для кабелю, і, особливо, біля країв захисної труби.
Після затягування отвір захисної труби разом з кабелем, що знаходиться в ньому, повинен бути герметизований і захищений від потрапляння в нього вологи і забруднень

Агрегат АТЕ-6М призначений для механiзованого навантаження, розвантаження та транспортування устатковань ЕВН, що включає занурений насос, електродвигун, кабельний барабан, електротрансформатор i станцiю управлiння (рис. 3.72). Агрегат змонтовано на шасi автомобiля КрАЗ-225Б. Для навантаження i розвантаження обладнання на платформi агрегату встановлено гiдравлiчний кран (вантажопiдіймальнiсть 7,5 кН за максимального виліту стрiли 2,5 м). Навантаження обладнання з кабелем здiйснюється за допомогою лебiдки шляхом накочування його по вiдкидних трапах.

Рис. 3.72 – Агрегат АТЕ–6М для устатковань ЕВН: 1 – шасі автомобіля; 2 – стійка з роликом; 3 – лебідка; 4 – іскрогасник; 5 – гідравлічний кран; 6 – рама агрегата; 7 – рама, що гойдається; 8 – відкидні трапи

Розвантаження барабана проводиться під дією власної ваги по нахилу котильної рами. Котильна рама приводиться в дію гідравлічним циліндром двосторонньої дії. Під час руху агрегату барабан кріпиться з допомогою розтягів. Для навантаження і розвантаження решти обладнання використовують гідроприводний підіймальний кран, привод якого здійснюється шестеренчастим насосом, встановленим на фланці коробки відбору потужності. Краном керують з пульта управління, розміщеного біля його основи, а гідроциліндром котильної платформи – з кабіни водія.

Занурений насос, електродвигун, протектор укладають на призму вздовж лівої кайми майданчика агрегату і закріплюють хомутами, а трансформатор і станцію управління – на правому майданчику рами.

Тягове зусилля лебiдки 70 кН. Вантажопiднімальнiсть агрегату 65 кН.

3. Вимоги та організація робочого місця при такелажних роботах

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. За невиконання вимог даної інструкції працівник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.3. До виконання робіт з монтажу силових та освітлювальних кабельних мереж допускаються робітники, які досягли 18 років та пройшли:

- медичний попередній огляд та визнані придатними виконувати електромонтажні роботи на висоті;

- навчання та перевірку знань з електробезпеки;

- навчання в закладах освіти для виконання робіт з підвищеною небезпекою (у професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах, центрах підготовки та перепідготовки робітничих кадрів, в організаціях) за затвердженою програмою;

- спеціальне навчання та атестацію з питань пожежної безпеки;

- вступний інструктаж у службі охорони праці;

- первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці.

1.4. Робітники повинні бути проінструктовані щодо розпорядку на робочому місці, порядку переміщення по території об'єкта, місце відпочинку під час технологічних та обідньої перерв, порядок закінчення роботи.

1.5. До початку робіт у комплексній бригаді проводиться первинний інструктаж з безпечного виконання робіт з основної та суміжних професій та ознайомлення з правилами надання першої допомоги.

1.6. Допущені мають виконувати тільки ті роботи, про безпечне виконання яких вони проінструктовані безпосередньо керівником.

1.7. Особи з простудними і хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів до роботи з монтажу електромереж та заготовки і монтажу пластмасових труб не допускаються.

1.8. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами або ємностями з водою.

1.9. Роботи на висоті (при підйомі над поверхнею вище, ніж 1,3 м) виконуються тільки з риштувань або помостів.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал, коротко законспектувати , переглянути відеофрагмент

Е-21 Проведення відключень в установках до 1000В і вище

Проведення відключень в установках до 1000В і вище

1.Порядок підготовки робочого місця

2.Вимикання (зняття напруги)

3.Вивішування плакатів безпеки

4.Перевірка відсутності напруги

5.Встановлення заземлень

6.Зберігання і облік заземлень

1. Порядок підготовки робочого місця

1.1. Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття напруги, слід вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:
– здійснити необхідні відключення і вжити заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;
– вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;
– перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом;
– встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення);
– обгородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов, струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення.
Під час оперативного обслуговування електроустановки двома і більше працівниками в зміну перелічені в цьому пункті заходи мають виконувати два працівники. В разі одноособового обслуговування їх може виконувати одна особа, крім накладання переносних заземлень і здійснення перемикань, що проводяться на двох і більше приєднаннях в електроустановках напругою понад 1000В, які не мають діючих пристроїв блокування роз’єднувачів від неправильних дій.

2. Вимикання (зняття напруги)

2.1. В разі роботи на струмовідних частинах, що потребують зняття напруги, повинні бути вимкнені:
– струмовідні частини, на яких буде виконуватися робота;
– необгороджені струмовідні частини, до яких можливе наближення людей або ремонтного оснащення та інструменту, механізмів і вантажопідіймальних машин на відстань, меншу від зазначеної в таблиці 2.3.
Під час роботи на вимкненій ПЛ, коли не виключена можливість наближення елементів цієї ПЛ на відстані, менші від зазначених в третій графі таблиці 2.3, до струмовідних частин інших ПЛ, що перебувають під напругою, останні мають бути вимкнені. ПЛЗ, радіо, підвішені спільно з ПЛ, що ремонтується, також мають бути вимкнені.
Якщо зазначені в цьому пункті струмовідні частини не можуть бути вимкнені, то вони мають бути обгороджені.
2.2. В електроустановках понад 1000 В з кожного з боків, з яких комутаційним апаратом може бути подана напруга на робоче місце, має бути видимий розрив, утворений від’єднанням або зняттям шин і проводів, відключенням роз’єднувачів, зняттям запобіжників, а також відключенням відокремлювачів і вимикачів навантаження, за винятком тих, у котрих автоматичне ввімкнення здійснюється пружинами, що встановлені на самих апаратах.
Трансформатори напруги та силові трансформатори, пов’язані з виділеною для робіт дільницею електроустановки, мають бути вимкнені також і з боку напруги до 1000 В задля унеможливлення зворотної трансформації.
2.3. Під час підготовки робочого місця після вимкнення роз’єднувачів і вимикачів навантаження з ручним управлінням необхідно візуально впевнитися в їх вимкненому положенні і відсутності шунтувальних перемичок.
2.4. В електроустановках напругою понад 1000 В для запобігання помилковому або самочинному ввімкненню комутаційних апаратів, котрими може бути подана напруга до місця роботи, слід вжити таких заходів:
– у роз’єднувачів, відокремлювачів, вимикачів навантаження ручні приводи у вимкненому положенні замкнути механічним замком;
– у роз’єднувачів, керування якими здійснюється оперативною штангою, стаціонарні огородження слід замкнути механічним замком;
– у приводів комутаційних апаратів, що мають дистанційне керування, слід відключити кола силові та керування, а у пневматичних приводів і, окрім того, на трубопроводі, що підводить стиснене повітря, – зачинити і замкнути на механічний замок засувку, а стиснене повітря – випускати, випускні клапани залишити у відкритому положенні;
– у вантажних та пружинних приводів вантаж або пружини, що їх вмикають, слід привести в неробочий стан.
Заходи із запобігання помилковому вмиканню комутаційних апаратів КРУ з викотними візками мають бути здійснені у відповідності до вимог цих Правил.
2.5. В електроустановках напругою від 6 до 10 кВ з однополюсними роз’єднувачами для запобігання їх помилковому ввімкненню дозволяється встановлювати на ножі спеціальні ізоляційні накладки.
2.6. В електроустановках до 1000 В з усіх боків струмовідних частин, на яких буде проводитися робота, напруга має бути знята відключенням комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників – зняттям останніх. В разі відсутності в схемі запобіжників запобігання помилковому ввімкненню комутаційних апаратів мають бути забезпечені такими заходами, як замикання рукояток або дверцят шафи, закриття кнопок, встановлення між контактами комутаційного апарату ізолювальних накладок тощо. У разі зняття напруги комутаційним апаратом з дистанційним керуванням необхідно відключити вмикальну котушку.
Якщо дозволяє конструктивне виконання апаратів і характер роботи, то перелічені вище заходи можуть бути замінені розшиновкою або від’єднанням кінців кабелю, проводів від комутаційного апарата чи від устаткування, на якому слід провадити роботу.
Розшиновку чи від’єднання кабелю під час підготовки робочого місця може виконувати ремонтний працівник, що має групу III, під наглядом чергового або оперативно-ремонтного працівника. З найближчих до робочого місця струмовідних частин, доступних для дотику, необхідно зняти напругу або обгородити ці частини.
2.7. Вимкнене положення комутаційних апаратів до 1000 В з недоступними для огляду контактами (автомати невкочуваного типу, пакетні вимикачі, рубильники у закритому виконанні тощо) визначається перевіркою відсутності напруги на їхніх затискачах чи на шинах, що відходять, проводах або затискачах устаткування, яке вмикається цими комутаційними апаратами.

3. Вивішування плакатів безпеки. Обгородження робочого місця

3.1. На приводах роз’єднувачів, відокремлювачів і вимикачів навантаження, напругою понад 1000 В, на ключах і кнопках дистанційного керування, на комутаційній апаратурі до 1000 В (автоматичні та інші вимикачі, рубильники), під час ввімкнення яких може бути подана напруга на робоче місце, мають бути вивішені плакати «Не вмикати ! працюють люди».
У роз’єднувачів, які скеровуються оперативною штангою, плакати вивішуються на огорожах, а у однополюсних роз’єднувачів – на приводі кожного полюсу. В КРУ плакати вивішуються на ключах дистанційного керування.
На засувках, що закривають доступ повітря в пневматичні приводи комутаційної апаратури, вивішується плакат «Не відкривати! Працюють люди!»
На приєднаннях напругою до 1000 В, які не мають автоматичних та інших вимикачів або рубильників, плакати вивішуються біля знятих запобіжників, під час встановлення яких може бути подана напруга на місце роботи.
3.2. На приводах роз’єднувачів, якими відключена для робіт ПЛ чи КЛ, незалежно від кількості бригад, що працюють, має бути вивішений один плакат «Не вмикати! Робота на лінії». Цей плакат вивішується і знімається за вказівкою працівника, який віддає розпорядження на підготовку робочих місць і веде облік кількості бригад, що працюють на лінії.
В разі одночасного виконання робіт на лінії і лінійному роз’єднувачі в тій електроустановці, до якої належить лінійний роз’єднувач, плакати «Не вмикати! Робота на лінії» вивішуються на приводах тих найближчих по схемі роз’єднувачів, котрими може бути подана напруга на лінійний роз’єднувач.
3.3. Невідключені струмовідні частини, доступні для випадкового доторкання, мають бути на час роботи обгороджені.
Для тимчасового обгороджування струмовідних частин, що залишилися під напругою, можуть застосовуватися щити, ширми, екрани тощо, виготовлені з ізоляційних матеріалів.
В разі встановлення тимчасових огорож відстань від нього до струмовідних частин має бути не меншою ніж зазначена в таблиці 2.3.
Необхідність встановлення тимчасових огорож, їх вид, спосіб встановлення визначаються особою, яка виконує підготовку робочого місця.
На тимчасові огорожі слід написати «Стій! Напруга» або прикріпити відповідні плакати безпеки.
3.4. Допускається застосування спеціальних пересувних огорож – кліток, похилих щитів тощо, конструкція яких забезпечує безпечність їх встановлення, забезпечує стійкість і належне закріплення.
3.5. В електроустановках напругою до 10 кВ в тих випадках, коли неможливо обгородити струмовідні частини щитами, допускається застосування ізолювальних накладок, розміщених між вимкненими і тими, що перебувають під напругою, струмовідними частинами.
Ці ізолювальні накладки можуть торкатися струмовідних частин, що перебувають під напругою.
Встановлювати і знімати накладки мають два працівники з групою IV і III (один з них зі складу оперативних або оперативно-ремонтних),користуючись діелектричними рукавичками та ізолювальними штангами або кліщами з застосуванням захисних окулярів.
3.6. Після вмикання заземлювальних ножів або встановлення переносних заземлень вивішується плакат «Заземлено». На сітчастих або суцільних огородженнях комірок, сусідніх з місцем робіт і розташованих навпроти, мають бути вивішені плакати «Стій! Напруга».
Сусідні комірки та комірки, розташовані навпроти місця роботи, які не мають зазначених огороджень, а також проходи, куди працівникам не слід заходити, мають бути огороджені переносними щитами (ширмами) з такими ж плакатами на них. Переносні щити слід встановлювати з таким розрахунком, щоб вони не перешкоджали виходу працівників з приміщення в разі виникнення небезпеки.
3.7. У ВРУ під час робіт, що провадяться з землі, і на устаткуванні, встановленому на фундаментах і окремих конструкціях, робоче місце слід обгородити (з залишенням проходу) канатом, мотузкою чи шнуром з рослинних чи синтетичних волокон з вивішеними на них плакатами «Стій! Напруга», оберненими всередину огородженого простору.
Дозволяється користуватися для підвішування канату конструкціями, не включеними до зони робочого місця, за умови, що вони залишаються поза обгородженим простором.
В разі зняття напруги з усього ВРУ, за винятком лінійних роз’єднувачів, останні мають бути обгороджені канатом з плакатами «Стій! Напруга», оберненими назовні обгородженого простору. У ВРУ під час роботи, що виконується у вторинних колах за розпорядженням, обгороджувати робоче місце не вимагається.
3.8. У ВРУ на дільницях конструкцій, по яких можна пройти від робочого місця до сусідніх дільниць, де є напруга, мають бути встановлені добре видимі плакати «Стій! Напруга». Ці плакати може встановлювати працівник з групою III з оперативно-ремонтників чи ремонтників під керівництвом допускача.
На конструкціях, сусідніх з тією, по якій дозволяється підніматися, внизу слід вивісити плакат «Не вилазь! Уб’є».
На стаціонарних драбинах і конструкціях, по яких дозволяється підніматися, має бути вивішений плакат «Влазити тут».
3.9. В електроустановках, крім ПЛ і КЛ, на всіх підготовлених робочих місцях після встановлення заземлення і огородження робочого місця має бути вивішений плакат «Працювати тут».
3.10. На час роботи забороняється переставляти або забирати плакати та встановлені тимчасові огородження.

4. Перевірка відсутності напруги

4.1. Перевіряти відсутність напруги необхідно покажчиком напруги заводського виготовлення, справність якого перед застосуванням слід перевірити за допомогою призначених для цього спеціальних приладів або наближенням до струмовідних частин, розташованих поблизу, які явно перебувають під напругою.
В електроустановках напругою понад 1000 В користуватися покажчиком напруги необхідно в діелектричних рукавичках.
Якщо покажчик напруги падав або був підданий механічним ударам, то користуватися ним без повторної перевірки забороняється.
4.2. У ВРУ напругою до 220 кВ перевіряти відсутність напруги покажчиком дозволяється тільки в суху погоду.
Під час туману, дощу, снігопаду відсутність напруги допускається перевіряти ретельним простежуванням схеми в натурі. У цьому випадку відсутність напруги на лінії, що відходить, підтверджується оперативними працівниками.
Якщо під час перевірки схеми будуть помічені ознаки наявності напруги (корона на ошиновці та іншому устаткуванні або іскріння під час комутації роз‘єднувачів), то схему слід перевірити повторно, про свої зауваження щодо стану устаткування повідомити оперативних працівників.
4.3. Перевірку відсутності напруги на відключеному устаткуванні повинен провадити допускач після вивішення попереджувальних плакатів.
Перевірку відсутності напруги слід провадити між усіма фазами та між кожною фазою і землею, а також кожною фазою і нульовим проводом, а на вимикачі і роз’єднувачі – на всіх шести вводах, затискачах.
Якщо на місці робіт є розрив електричного кола, то відсутність напруги перевіряється на струмовідних частинах з обидвох боків розриву.
Постійні обгородження знімаються або відкриваються безпосередньо перед перевіркою відсутності напруги.
4.4. Перевіряти відсутність напруги вивіренням схеми у натурі дозволяється у ВРУ, КРУ і КТП зовнішньої установки, а також на ПЛ під час туману, дощу, снігопаду у випадку відсутності спеціальних покажчиків напруги.
Під час вивірення схеми у натурі відсутність напруги на вводах ПЛ і КЛ підтверджується черговим, в оперативному управлінні якого перебувають лінії.
На ПЛ вивірення схеми у натурі полягає в перевірці напрямку і зовнішніх ознак лінії, а також позначень на опорах, які мають відповідати диспетчерським найменуванням ліній.
4.5. Перевіряти відсутність напруги в електроустановках підстанцій та в РУ дозволяється одному працівнику зі складу оперативних або оперативно-ремонтних працівників з групою IV в електроустановках понад 1000 В і з групою ІІІ – в установках до 1000 В.
На ПЛ перевірку відсутності напруги мають виконувати два працівники : на ПЛ напругою понад 1000 В з групами не нижче IV і ІІІ, на напругою до 1000В – з групою ІІІ.
4.6. На дерев’яних та залізобетонних опорах напругою від 6 до 20 кВ, а також під час роботи з телескопічної вишки в разі перевірки відсутності напруги покажчиком, заснованим на принципі проходження ємнісного струму, має бути забезпечена його необхідна чутливість. Для цього покажчик необхідно заземлити проводом з поперечним перерізом не менше 4мм2, якщо інше не вимагається заводською інструкцією.
4.7. На ПЛ в разі підвішування проводів на різних рівнях перевіряти відсутність напруги покажчиком і встановлювати заземлення слід пофазно знизу догори, починаючи з нижнього проводу. В разі горизонтального підвішування перевірку слід починати з найближчого проводу.
4.8. В електроустановках напругою до 1000 В із заземленою нейтраллю в разі застосування двополюсного покажчика перевіряти відсутність напруги потрібно як між фазами, так і між кожною фазою та зануленим корпусом устаткування або нульовим проводом. Допускається застосовувати попередньо перевірений вольтметр. Користуватися “контрольними” лампами забороняється.

4.9. Пристрої, що сигналізують про відключений стан апаратів, блокувальні пристрої, постійно ввімкнені вольтметри тощо є тільки допоміжними засобами, на підставі показань або дії яких не допускається робити висновки про відсутність напруги.
4.10. Показання сигнальних пристроїв про наявність напруги є безумовною ознакою неприпустимості наближення до даного устаткування.

5. Встановлення заземлень. Загальні вимоги

5.1. Встановлювати заземлення на струмовідні частини необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги.
5.2. Переносні заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, після перевірки відсутності напруги, встановити на струмовідні частини.

Знімати переносне заземлення необхідно в зворотній послідовності: спочатку зняти його зі струмовідних частин, а потім від заземлювального пристрою.
5.3. Встановлення і зняття переносних заземлень слід виконувати в діелектричних рукавичках із застосуванням в електроустановках понад 1000 В ізолювальної штанги. Закріплювати затискачі переносних заземлень слід цією ж штангою або безпосередньо руками в діелектричних рукавичках.
5.4. Забороняється користуватися для заземлення провідниками, не призначеними для цього, а також – приєднувати заземлення за допомогою скручування.

Встановлення заземлень в електроустановках підстанцій і в розподільчих устаткуваннях

6.1. В електроустановках понад 1000 В заземлювати слід струмовідні частини всіх фаз (полюсів) відключеної для робіт дільниці з усіх боків, з яких може бути подана напруга, за винятком відключених для робіт збірних шин, на які достатньо встановити одне заземлення.
Під час робіт на відключеному лінійному роз’єднувачі на проводи спусків з боку ПЛ, незалежно від наявності заземлювальних ножів, має бути встановлене таке додаткове заземлення, яке не порушується під час виконання операцій з роз’єднувачем.
6.2. Заземлені струмовідні частини мають бути відокремлені від струмовідних частин, що перебувають під напругою, видимим розривом (вимкненими вимикачами, роз’єднувачами, відокремлювачами або вимикачами навантаження, знятими запобіжниками, демонтованими шинами або проводами).
Безпосередньо на робочому місці заземлення додатково встановлюється в тих випадках, коли ці частини можуть опинитися під наведеною напругою (потенціалом), яка може викликати ураження струмом, або коли на них може бути подана напруга понад 42 В змінного і 110 В постійного струму від стороннього джерела.
6.3. В ЗРУ переносні заземлення встановлюються на струмовідні частини в призначених для цього місцях. Ці місця очищуються від фарби і облямовуються чорними смугами.
В ЗРУ і ВРУ місця приєднання переносних заземлень до магістралей заземлень або до заземлених конструкцій мають бути очищені від фарби і пристосовані для закріплення.
6.4. В електроустановках, конструкція яких така, що встановлення заземлень небезпечне (наприклад, в деяких розподільчих скринях, КРУ окремих типів, збірках з вертикальним розташуванням фаз), під час підготовки робочого місця слід вжити додаткових заходів безпеки, що перешкоджають помилковому поданню напруги до місця роботи: приводи і вимкнені апарати замикаються на замок; на ножі або верхні контакти роз’єднувачів рубильників, автоматів тощо встановлюються гумові ковпаки або спеціальні накладки з ізоляційних матеріалів; запобіжники, ввімкнені послідовно з комутаційними апаратами, знімаються. Ці технічні заходи мають бути вказані в місцевій інструкції з експлуатації. В разі неможливості вжиття зазначених додаткових заходів мають бути від’єднані кінці лінії живлення – в РУ, на щиті, збірці або безпосередньо на місці роботи.
Список таких електроустановок визначається і затверджується особою, відповідальною за електрогосподарство.
6.5. Встановлення заземлення не потрібне під час роботи на електроустаткуванні, якщо від нього з усіх боків від’єднані шини, проводи та кабелі, якими може бути подана напруга; якщо на нього не може бути подана напруга зворотною трансформацією або від стороннього джерела і за умови, що на цьому устаткуванні не наводиться напруга. Кінці від’єднаних кабелів в цьому разі мають бути замкнені накоротко і заземлені.
6.6. Під час робіт в РУ встановлювати заземлення на протилежних кінцях ліній, що живлять це РУ, не потрібно, крім випадків, коли під час проведення робіт необхідно знімати заземлення з уводів ліній.
6.7. В електроустановках до 1000 В під час робіт на збірних шинах РУ, щитів, збірок напруга з шин має бути знята і шини (за винятком шин, що виконані ізольованим проводом) мають бути заземленими. Необхідність і можливість встановлення заземлення на приєднання цих РУ, щитів, збірок і підключеного до них устаткування визначає особа, яка видає наряд (розпорядження).
6.8. В електроустановках напругою до 1000 В всі операції зі встановлення і зняття заземлень дозволяється виконувати одній особі з групою ІІІ з числа оперативних чи оперативно-ремонтних працівників.
Встановлення переносних заземлень у цьому випадку проводиться з землі за умови застосування спеціальної ізолювальної штанги, якою можна не тільки встановлювати, але і закріплювати ці заземлення.
6.9. В електроустановках напругою понад 1000 В :
– вмикати заземлювальні ножі дозволяється одній особі з групою ІV з оперативних чи оперативно-ремонтних працівників;
– встановлювати і знімати переносні заземлення мають два працівники з оперативних чи оперативно-ремонтних працівників з групами IV і III. Другий працівник з групою IIІ може бути зі складу ремонтних, в цьому разі він повинен пройти інструктаж і ознайомитися зі схемою електроустановки;
– вимикати заземлювальні ножі може працівник з групою ІІІ із оперативних чи оперативно-ремонтних працівників.
6.10. Допускається тимчасове зняття заземлень, встановлених під час підготовки робочого місця, якщо це вимагається характером робіт, що виконуються.
Тимчасове зняття і повторне встановлення заземлень виконується оперативним працівником чи (під його наглядом) членом бригади з групою ІІІ.
Дозвіл на тимчасове зняття заземлень, а також на виконання цих операцій керівником робіт, слід обумовлювати в рядку наряду «Окремі вказівки» з записом про те, де і з якою метою мають бути зняті заземлення

Заземлення повітряних ліній електропередачі

7.1. ПЛ напругою понад 1000 В заземлюються в усіх РУ і біля секціонувальних комутаційних апаратів, де відключена лінія.
Допускається:
– ПЛ напругою 35 кВ і вищою з відгалуженнями – не заземлювати на підстанціях, підключених до цих відгалужень, за умови, що лінія заземлена з двох кінців, а на цих підстанціях заземлення встановлені за відключеними лінійними роз’єднувачами (з боку підстанції);
– ПЛ напругою від 6 до 20 кВ – заземлювати тільки в одному РУ або біля одного секціонувального апарату, чи на найближчій до РУ чи секціонувального апарату опорі. В решті РУ цієї напруги та біля секціонувальних комутаційних апаратів, де ПЛ вимкнено, допускається її не заземлювати за умови, що на ПЛ будуть встановлені заземлення між робочим місцем і цими РУ або секціонувальними комутаційними апаратами. На ПЛ зазначені заземлення слід встановлювати на опорах, що мають заземлювальні пристрої;
– на ПЛ напругою до 1000 В достатньо встановити заземлення тільки на робочому місці.
7.2. Під час пофазного ремонту ПЛ заземлювати в РУ провід відключеної фази забороняється.
7.3. Додатково до заземлень, зазначених в пункті 4.7.1 цих Правил, на робочому місці кожної бригади мають бути заземлені проводи всіх фаз, а в разі необхідності і троси.
7.4. На одноколових ПЛ заземлення на робочому місці необхідно встановлювати на опорі, на якій провадиться робота, або на сусідній. Допускається встановлення заземлень з обох боків дільниці ПЛ, на якій працює бригада, за умови, що відстань між заземленнями не перевищує 2 км.
7.5. Під час виконання робіт на проводах ПЛ в прольоті перетину з іншою ПЛ, яка перебуває під напругою, заземлення необхідно встановлювати на тій опорі, де провадиться робота.
Якщо в цьому прольоті підвішуються чи замінюються проводи або троси, то з обох боків від місця перетину заземлюються як підвішуваний, так і той, що замінюється, провід (трос).
7.6. Під час роботи на ізольованому від опори блискавкозахисному тросі або на конструкціях опори, коли вимагається наближення до цього тросу на відстань меншу 1,0 м, трос заземлюють.
Заземлення треба встановлювати в бік прольоту, в якому трос ізольований, або в цьому прольоті.
Якщо на цьому тросі передбачене плавлення ожеледі, то перед початком роботи трос має бути вимкнений і заземлений з тих боків, звідки на нього може бути подано напругу.
7.7. Перед розривом електричного кола на робочому місці (роз’єднання проводів, тросів, відключення секціонувального роз’єднувача) заземлення встановлюється з обох боків розриву.
7.8. Переносні заземлення слід приєднувати: на металевих опорах – до їхніх елементів, на залізобетонних і дерев’яних опорах із заземлювальними спусками – до цих спусків після перевірки їхньої цілості.
На залізобетонних опорах допускається приєднувати переносне заземлення до арматури або до металевих елементів опори, що мають металевий зв’язок з арматурою.
В електромережах напругою до 1000 В із заземленою нейтраллю за наявності повторного заземлення нульового проводу допускається приєднувати переносні заземлення до нульового проводу.
Місця приєднання переносних заземлень до заземлювальних провідників або до конструкцій мають бути очищені.
На дерев‘яних опорах, що не мають заземлювальних пристроїв, переносне заземлення на робочому місці можна приєднувати до спеціального заземлювача, заглибленого в ґрунт на глибину, не меншу ніж 0,5 м, або, залежно від місцевих умов, до заземлювачів інших типів.
7.9. На ПЛ напругою до 1000 В під час робіт, що виконуються з опор або з телескопічної вишки без ізолювальної секції, заземлення має бути встановлене як на проводі лінії, що ремонтується, так і на всі інші підвішені на цих опорах неізольовані проводи, у тому числі на проводи зв’язку, радіотрансляції і телемеханіки.
7.10. На ПЛ, в разі підвішування проводів на різних рівнях, заземлення встановлюється знизу вгору, починаючи з нижнього проводу, а в разі горизонтального підвішування – починаючи з найближчого проводу.
7.11. Під час робіт, що виконуються з опор, на проводах (тросах) ПЛ, що проходить в зоні наведеної напруги, або на відключеному колі багатоколової ПЛ, інші кола котрої перебувають під напругою, заземлення встановлюється на кожній опорі, де провадиться робота.
7.12. Якщо роботи провадяться на проводах (тросах) зоні наведеної напруги з телескопічної вишки або іншого механізму для підіймання людей, і якщо ці вишки або механізми не мають ізолювальної секції, то їх робочі площадки з’єднуються за допомогою переносного заземлення з проводом (тросом), а сама вишка чи механізм заземлюються. Провід (трос) в цьому разі має бути заземлений на найближчій опорі.
7.13. На ПЛ встановлювати переносні заземлення і вмикати заземлювальні ножі повинні два оперативні працівники (оперативно-ремонтні), один з яких – керівник робіт, з групою ІV на ПЛ напругою понад 1000 В і з групою ІІІ – на ПЛ напругою до 1000 В, а другий працівник – член бригади, який має групу ІІІ. Знімати переносні заземлення допускається двом працівникам, які мають групу ІІІ.
Під час встановлення і зняття заземлень один з двох працівників, що виконують ці операції, має залишатися на землі і вести нагляд за іншим.
Відключати заземлювальні ножі дозволяється одному працівнику з групою з електробезпеки ІІІ з числа оперативних чи оперативно-ремонтних працівників.

6.Зберігання та облік заземлень

8.1. Комплекти переносних заземлень мають бути пронумеровані і зберігатися у відведених для цього місцях. Спеціальні місця для розвішування або укладання переносних заземлень мають бути позначені відповідно до номерів, що мають ці комплекти.
8.2. Встановлені переносні заземлення, ввімкнені заземлювальні ножі мають бути відображені на оперативній або мнемонічній схемі, в оперативному журналі та в наряді.
8.3. Всі переносні заземлення слід обліковувати за номерами зі вказівкою місць їх розміщення.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал, коротко законспектувати , переглянути відеофрагмент